Надсилайте ваші питання з богослов’я, Біблії та прикладного служіння на електронну адресу [email protected], вказуючи ваше повне ім’я, місто і штат. Ми передамо їх членам Ради Євангельської Коаліції та іншим нашим друзям, щоб отримати відповідь, якою ми зможемо поділитися з вами.
Джон А. з Північної Кароліни запитує:
В Марка 16:16 написано, що “хто увірує й охриститься, – буде спасенний”. У Дії 8 у євнуха не було “аудиторії”, для якої можна було б зробити показ; почувши Євангелію, він наказав зупинити колісницю, щоб він міг охреститися. В якому місці Біблія відокремлює спасіння від хрещення? Де ми можемо прочитати, що хрещення є просто “обрядом” або символом, коли такі вірші як Дії 2:38, Галатам 3:27, Івана 1:11-12 та 1 Петра 3:21, говорять інше?
Ми поставили це запитання Джошу Стейлі, наділеного повноваженням засновувати церкви від імені церкви Брук-Хіллз у Бірмінгемі, штат Алабама. Наразі він служить у церкві All Souls у Нью-Йорку.
Це важливе запитання, яке потребує чіткої відповіді. Існують дві основні помилки, які ми можемо допустити, роздумуючи щодо нашого погляду на хрещення. Перша полягає в тому, щоб ставитися до хрещення так, ніби воно рятує за принципом ex opere operato1, ніби щось у воді або сам обряд дає відроджувальну благодать одержувачу.
Друга помилка, більш розповсюджена в євангельських колах, полягає в тому, що хрещення розглядається як необов’язковий додаток до християнського життя. Ця помилка зазвичай виникає з правильних мотивів: ми хочемо зберегти Євангелію вільною від будь-якого впливу наших добрих справ, а хрещення може здаватися такою справою. Однак цей погляд неправильно розуміє біблійний зв’язок між хрещенням і спасительною вірою.
Хоча Біблія ніколи не відокремлює хрещення від спасительної віри, вона розрізнює ці поняття. Ми повинні пам’ятати про це, якщо хочемо вірно “робити учнями всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа”.
Віра та Покаяння
Ми бачимо зв’язок між хрещенням і спасительною вірою в усьому Новому Заповіті. І хоча можна було б навести більше підтверджень цьому, з питань часу ми розглянемо лише два приклади, які демонструють цей зв’язок.
По-перше, коли ми читаємо апостольську проповідь у книзі Дії, ми помічаємо, що хрещення тісно пов’язане з вірою та покаянням. “Євангельське запрошення” апостола Петра в день П’ятидесятниці звучало як “Покайтесь, і нехай же охриститься кожен із вас. …Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися” (Дії 2:38, 41). Це нормальна практика, яку ми можемо бачити знову і знову в книзі Дії: покаяння і віра негайно ведуть до хрещення (див. також Дії 8:12, 38; 9:18; 10:47-48; 16:14-15, 31-33; 18:8; 19:5). Коментуючи Дії 2:37-38, Ф. Ф. Брюс слушно зазначив: “Концепцію нехрещеного християнина просто неможливо знайти в Новому Заповіті”.
По-друге, оскільки хрещення зазвичай слідувало за покаянням і вірою, Новий Заповіт просто припускає, що всі віруючі були охрещені (Гал. 3:27). Том Шрайнер влучно вказує на відсутність обговорення цієї теми в посланнях: “Вражає те, що в жодному з послань немає тривалого обговорення хрещення, мабуть, тому, що автори Нового Заповіту писали тим, хто вже увірував і кому важливе значення хрещення було пояснено після навернення”.
Це має сенс, тільки тоді, якщо перші учні слухалися повеління Ісуса робити учнями всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, Сина і Святого Духа (Мт. 28:19).
Хрещення та Спасительна Віра
Зворотньою стороною цієї дискусії є те, що Біблія розрізняє хрещення та спасительну віру. І хоча прийняття апостольського слова і хрещення йдуть разом, текст робить різницю між ними (Дії 2:41). Коли Корнилій і ті, хто був у його домі, почули і повірили, Святий Дух одразу зійшов на них як доказ того, що вони мали прийняти хрещення (Дії 10:44-47).
У своїх посланнях Павло наголошує, що спасає віра в Христа. Павло не применшує значення хрещення. Скоріше, хрещення є знаком, який вказує на силу Євангелії (Рим. 6:3 і нижче). Функція хрещення – бути видимим знаком не лише для охрещеної особи, але й для всієї християнської спільноти, яка є свідком цієї посвяти, того, що Христос переміг гріх і смерть, і що ми маємо перемогу в Ньому.
Це також суть посилання Петра на хрещення в 1 Петра 3:21. Петро порівнює хрещення з потопом у Буття 6, а потім додає, що Бог перевів нас через води, так само як Він провів крізь води Ноя та його родину. Під водами тут Петро розуміє води суду. Як християни, ми пройшли через води Божого суду, тому що Ісус першим пройшов крізь них за нас (Мр. 10:38). Наше хрещення вказує на Його хрещення на Голгофі. Християнське хрещення – це спосіб Нового Завіту для нас ідентифікувати себе з цим судом і перемогою Ісуса над ним. Хрещення – це нагадування для нас про Божу обітницю провести нас крізь води суду та возвисити з Христом.
Спасительним елементом є не самі води (омиття тіла від бруду), а звернення до Бога з чистим сумлінням (сповідь, покаяння, віра). Отже, хрещення – це на знак, вказучий на об’єктивну роботу Христа в людині та її суб’єктивні наслідки для віруючого. Декому більше подобається називати це постановою, тому що це було наш Господь “постановив” робити це. Іншим подобається називати це “таїнством”, тому що хрещення є інструментом благодаті, за допомогою якого Христос відкриває нам Євангелію. І хоча жоден термін не походить з Біблії, обидва ці поняття є біблійними. Хрещення є видимим відображенням Євангелії та її впливу на життя Божого народу.
В такоиу стислому об’ємі я не можу сказати всього необхідного. Для подальшого вивчення цієї теми я б рекомендував вам ознайомитися з брошурою Табіті Аньябвіле та Лігона Дункана про хрещення та Вечерю Господню, а також з проповідями про хрещення тут, на веб-сайті Євангельської Коаліції.
1. Примітка перекладача: ex opere operato – (лат.) у силу вчиненої дії або самим фактом, що дія відбулася. Принцип ex opere operato означає, що таїнство є ефективним через сам факт його уділення, незалежно від уділювача таїнства та його отримувача; https://uk.wikipedia.org/wiki/Ex_opere_operato