Поясніть своїм дітям, що таке фізичні особливості

Наш будинок стоїть у кінці глухого кута, і він виходить до єдиної тонкої смуги лісу в цьому районі. Дерева, природно, притягують сусідських дітей, а це означає, що в будь-який час у нашому дворі може бути від п’яти до двадцяти дітлахів, які граються. Ганяють на самокатах чи роликах, тупотять від струмка в брудних черевиках або повертаються з нашого будиночка на дереві, вигукуючи про жуків, яких спіймали в банку, – це все, що я коли-небудь хотіла бачити в нашому районі.

Але іноді, коли я бачу, як бігають щасливі діти, моє серце стискається від болю. Через свою інвалідність моя донька не може відвідувати ліс без моєї допомоги. Вона не може встигати за самокатами на під’їзній доріжці, і їй нелегко розповідати про знайдені скарби.

Іноді мої діти запитують, чому їхня сестра не схожа на інших дітей у нашому житті. Ніколи не забуду, як мій старший запитав: «Чому Бог створив її такою?». Це питання пройняло мене, як холодний порив вітру, і я зрозуміла, що це було питання, на яке я також шукала відповідь.

На щастя, Біблія не мовчить на цю тему. Ось чотири богословські істини, якими я поділилася зі своїми дітьми, щоб допомогти їм зрозуміти Божий задум, який дозволив одному з їхніх сиблінгів мати інвалідність.

1. Бог створив нас усіх на Свій образ і подобу.

У Бутті 1:26 розповідається, що коли Бог створив людей, Він сказав: «Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою». Слова «образ» і «подоба» говорять про схожість кожної людини з Богом, надаючи всім нам рівну гідність і цінність.

Це означає, що незалежно від наших здібностей, ми всі несемо на собі печатку Божу. Ми не є копіями один одного, але оскільки ми – сім’я, в нас є однаковість (Гал. 3:28-29). Допоможіть своїм дітям побачити, що так само, як кожна людина в сім’ї має різні здібності і дари, кожен з них однаково цінний і улюблений.

2. Падіння зачепило кожного.

Водночас світ зламаний. Падіння зачіпає всіх і все. Допомогти дитині побачити це неважко. Іграшка ламається, коли падає на підлогу, брат чи сестра штовхаються, щоб краще щось побачити, пташенята випадають з гнізда. Гріх Адама вплинув на все – ніщо не залишилося недоторканим.

Незалежно від наших здібностей, ми всі несемо на собі печатку Божу.

Допоможіть своїм дітям побачити, що найчастіше інвалідність – це просто результат життя в занепалому світі (Івана 9:1-3). Навіть у тих випадках, коли інвалідність або затримка розвитку є наслідком жорстокого поводження або нехтування, ми можемо навчити наших дітей зосереджуватися на співчутті до інших, а не на тому, щоб вишукувати, хто в цьому винен. Незалежно від того, знаємо ми причину чи ні, ці речі є частиною життя на схід від Едему, і вони будуть з нами, поки ми не повернемося додому до слави.

3. Бог має владу над тим, як кожен з нас був сформований.

Коли ми пояснюємо, що інвалідність – це частина занепалого світу, може здатися, що вона з’явилася випадково. Але ми знаємо з Псалма 138 (139), що Бог створив кожну людину з наміром і за Своїм задумом («Ти створив мої нутрощі, сформував мене в лоні моєї матері», CUV).

Допоможіть дітям зрозуміти, що так само, як Бог навмисно вибрав колір їхнього волосся, розмір взуття і те, в чому вони будуть досягати успіху, так само Він створив кожну людину з кульгавістю, кожен неправильно сформований орган, кожну людину з заїканням і кожне око, яке бачить тільки темряву. Господь сказав до Мойсея: «Хто дав уста людині? Або Хто робить німим, чи глухим, чи видючим, чи темним, чи ж не Я, Господь?» (Вих. 4:11).

4. Бог все ще добрий.

Кожна хромосома, кожен ген, кожен атом – Бог керує ними за Своєю волею. Він не робить помилок. Бог все ще добрий і використовує інвалідність для Своїх цілей.

Інвалідність дорого коштує – емоційно, фізично і духовно. Особливо маленькі діти не завжди мають зрілість, щоб фільтрувати свій досвід. Як батьки, ми можемо допомогти нашим дітям побачити, що Бог має досконалу мету у створенні їхньої сім’ї такою, якою Він її зробив.

Коли учні запитали про сліпонародженого чоловіка, Ісус відповів їм: «Щоб виявилися на ньому Божі діла» (Івана 9:3, УТТ). Або про хворобу Лазаря Ісус сказав учням: «Ця хвороба не на смерть, але для Божої слави, щоби Божий Син прославився через неї» (11:4, УТТ). В обох випадках Ісус вказує на те, що Бог прославляється через інвалідність.

Іноді, особливо дітям, це буває важко побачити. У нашій родині ми говоримо про радощі та труднощі, пов’язані з тим, що у них є сиблінг з інвалідністю. Бувають випадки, коли їм доводиться сповільнити темп, щоб доглядати за сестрою, перекладати її вокалізації для друзів або йти додому раніше з веселого заходу, щоб вона могла відпочити. Коли вони віддають своє життя за сестру, Бог використовує їхню жертву, щоб освятити і навчити їх Своєї любові та послуху.

Ми також говоримо про всі чудові способи, якими їхня сестра благословила нашу сім’ю. Ми говоримо про те, як надихаюче дивитися, як вона досягає нових успіхів, як піклується про них, коли їм боляче, і, мабуть, моє улюблене, як радісно вона співає пісні прославлення, де б ми не знаходилися. Вона дає нам місця в першому ряду, щоб побачити ті аспекти Бога, які ми не змогли б побачити без неї. Допоможіть своїм дітям побачити Божу доброту до них та їхніх братів і сестер з інвалідністю.

Життя з напругою

Для дітей та батьків неповносправність – це і радість, і горе, і смуток, і свято. Як писав Вільям Каупер: «Бутон може мати гіркий смак, але квітка буде солодкою». Це напруга, з якою ми повинні навчитися жити. Ми не завжди знаємо точні Божі цілі для Його шляхів, але ми можемо вірити, що наші сім’ї можуть вважати все це за радість і ні в чому не будуть відчувати нестачі, коли ми йдемо цією дорогою (Якова 1:2-4).

Моя донька дає нам місця в першому ряду, щоб побачити ті аспекти Бога, які ми не змогли б побачити без неї.

Як батьки, ми можемо підкреслити Божу доброту, знаючи, що «тим, хто любить Бога, … усе допомагає на добре» (Рим. 8:28). Це Божа обітниця, яка дає надію кожному члену сім’ї, який слідує за Христом.

Тому наступного разу, коли наші діти запитають: «Чому вона така?», ми можемо щиро відповісти: «Я не знаю, чому Бог вибрав її, але я довіряю її Богові. Бог добрий до нас, і це частина Його задуму для нашої сім’ї».