Уявіть, що ви дивитеся фінальну гру матчу з регбі з кількох різних ракурсів.
Перший ракурс із камери на стовпі: гравець забиває стрімкий тачдаун.
Другий ракурс з-за стійок воріт: він забиває тачдаун і кидає м’яч.
Третій ракурс із дирижабля: він забиває тачдаун, підкидає м’яч, і натовп вибігає на поле і заповнює стадіон.
Наше розуміння цієї однієї події стає дедалі інтенсивнішим і значущим, коли вона показана з різних ракурсів. На своїх заняттях у Реформатській богословській семінарії Майкл Крюгер використовує цю корисну метафору для пояснення біблійного літературного прийому, який називається рекапітуляцією.
Рекапітуляція – це дія або випадок підбиття підсумків і повторення розповіді для надання їй іншого акценту або перспективи. Однією з біблійних книг, у якій рекапітуляція використовується з приголомшливим ефектом, є Об’явлення.
Бачити світ через сімки
Об’явлення, як відомо, заплутане, але це не обов’язково так. Так, там є дракони, ангели, антихристи і (здавалося б) кілька повернень Христа. Але якщо ми прочитаємо цю книгу через призму рекапітуляції, її стане легше зрозуміти.
Усі згодні з тим, що Об’явлення побудоване на повторенні сімок – сім церков, труб, чаш і так далі. Але виникають питання про послідовність і масштаб послідовних сімок. Як вони пов’язані одна з одною? Коли вони відбуваються? Як далеко простягається кожна з них? Рекапітуляція допомагає нам відповісти на ці запитання.
Об’явлення не слід читати тільки як хронологію фантастичних подій. Його слід розглядати як один набір подій, що повторюються сім разів, щоразу з наростаючою інтенсивністю.
Об’явлення не слід читати тільки як хронологію фантастичних подій. Його слід розглядати як один набір подій, що повторюються сім разів, щоразу з наростаючою інтенсивністю. Об’явлення є апокаліптикою – жанром, який визначається образами, символами і посиланнями на Старий Заповіт і стародавній світ Івана. Його мета – допомогти церквам, яким воно було написано, побачити світ по-іншому.
Як пише Річард Бокхем, «ефект видіння Івана … полягає в розширенні світу його читачів, як просторово (на небеса), так і тимчасово (в есхатологічне майбутнє)». Це узгоджується з іншою давньоєврейською апокаліптичною літературою (наприклад, Даниїлом і деякими неканонічними книгами), але, на відміну від позабіблійної літератури, Об’явлення залишається виразно християнським і орієнтованим на Христа.
Що зображують 7 секцій?
Сім секцій зображують два пришестя (або приходи) Ісуса і час між ними. Кожна з них по-різному розповідає одну й ту саму історію про повернення Ісуса для спасіння і суду. Читаючи їх таким чином, ми бачимо, як Іван чітко і багаторазово підкреслює остаточний суд, і бачимо одну подію повернення Ісуса в усій її всеосяжній красі.
1. Об’явлення 1:1-3:22
Із самого початку книги число сім має символічне значення. Бокхем стверджує, що сім духів перед престолом (1:4) символізують Святого Духа в повноті Його сили і присутності в церквах. Ба більше, Ісус звертається до семи церков. Ці церкви представляють усі церкви, які існуватимуть у період між пришестями, або період між першим і другим пришестями Ісуса.
Ми знаємо це тому, що в єврейській апокаліптичній літературі число сім символізує досконалість або цілісність. Невипадково існує сім церков, світильників, печаток, сувоїв і днів творіння, семиразове окроплення вівтаря і сім років ювілею. Як зазначає Г. К. Біл: «Сім у Старому Заповіті та Об’явленні образно позначає повноту і завершеність».
2. Об’явлення 4:1-7:17
У другій секції представлені сувій, сім печаток і 144 000 осіб. Сувій являє собою Божий план на міжпасхальний період.
Сім печаток представляють випробування, що випали на долю землі в період між подіями, кульмінацією яких стане Божий суд. Коли відкривається сьома печатка, ми бачимо перший кут зору на повернення Ісуса.
144 000 – 12 000 з кожного коліна, помножені на 12 – показують повноту Божого народу в Ізраїлі та церкві (12 колін і 12 учнів). Акцент робиться не на точності цифр, а на такій великій групі, що ніхто не зможе їх порахувати, з кожного коліна, народу і мови.
3. Об’явлення 8:1-11:19
Сім сурем прозвучали. Іван переходить до іншого ракурсу міжпасхального періоду, при цьому в кожній секції зберігається одна й та сама картина в силу того, як звучать окремі сурми. Як каже Біл, «наприкінці кожної секції є опис суду, за яким слідує зображення спасіння».
Акцент робиться не на точності цифр, а на такій великій групі, що ніхто не зможе їх порахувати, з кожного племені, народу і мови.
Сурми сповіщають про Божий суд у семи сферах творіння: земля, море, річки, небеса (сонце, місяць і зірки), безодня, річка Євфрат, а також блискавки й град. В 11-му розділі ми також бачимо повернення Ісуса з другого ракурсу, що посилюється в силу того, як 24 старці поклоняються Богові. Остаточний суд призводить до нагородження святих, малих і великих. Слова, які використовуються тут для останнього суду, знову вживаються в 20:12, даючи читачеві Об’явлення зрозуміти, що суди 11 і 20 розділів – це одна й та сама подія, яку розглядають під різними кутами.
4. Об’явлення 12:1-14:20
У цій секції розповідається про друге пришестя, коли великий дракон, сатана, переслідує церкву. Якщо ця подія має слідувати за 11-м розділом, то хронологія буде заплутаною. Краще розглядати цей розділ як ще одне повторення, і інтенсивність його зростає, коли Іван використовує образ кривавого винного льоху для Божого суду над великими жнивами.
5. Об’явлення 15:1-16:21
У цій п’ятій секції Іван описує сім чаш, що представляють Божий гнів, який виливається назовні. Їхньою кульмінацією стане велика битва при Армагедоні.
У 16:17 голос із престолу каже: «Сталося!». Якщо читати в хронологічному порядку, було б важко зрозуміти остаточність, але це ще одне бачення кінця.
6. Об’явлення 17:1-19:21
Рекапітуляція тут особливо зрозуміла. Як зазначає Дж. Д. Шоу, замість того, щоб бачити події послідовно, видіння повертається до 12-го розділу. Усі персонажі на світовій сцені Об’явлення починають падати. Вавилон, звір, лжепророк і (як ми побачимо в розділі 20) сам диявол кинуті в озеро вогняне. На сцені залишаються тільки два персонажі – жінка і дитина. Це велика битва і шлюб церкви з Агнцем.
7. Об’явлення 20:1-22:21
Знову битва! Це останнє видіння підкреслює тріумф Христа й остаточну перемогу Божого плану викуплення. Воно включає в себе зв’язування великого дракона (20:1-3), що показує перемогу Христа над злом. Сатана приборканий і не може обманювати народи та перешкоджати поширенню Євангелії протягом тисячі років. Нарешті, відкриваються нові небеса і нова земля. Бог перебуває зі Своїм народом, і більше не буде гріха, страждань і смерті.
Протягом усієї книги, коли Іван використовує фрази на кшталт «після цього» або «після цих подій», він не позначає історичну хронологію описуваних ним подій. Швидше, він описує порядок, у якому він бачив низку видінь. У різних ракурсах показаний Божий суд і кінцевий тріумф в Ісусі Христі – одна велика подія Його повернення.