Роздуми до Адвенту: Хто є об’єктом вашої віри?

Прочитайте

А Ісус їм у відповідь каже: Майте віру Божу! (Марка 11:22)

Поміркуйте

Знову настала ця пора року. Декоративні вивіски, оголошення та рекламні ролики підбадьорюють нас знайомими закликами:

«Просто вір» 

«Майте віру» 

«Пора надії» 

На перший погляд, ці слова можуть зігріти наші серця, коли ми ходимо по магазинах, наспівуючи різдвяні мелодії. Але коли я зупиняюся, щоб поміркувати над цими фразами, я задаюся питанням: що саме вони означають? У кожному з цих висловлювань бракує важливого елемента – об’єкта віри, переконання чи надії.

Ми можемо прочитати ці послання і легко зрозуміти, що ми повинні «просто вірити в Санту» або «вірити в доброту людей», або що це «пора надії», тому що ми з нетерпінням чекаємо на прекрасний час з сім’єю або на подарунки під ялинкою. У такому розумінні ці послання не мають сенсу і не приносять особливого підбадьорення. Віра в Санту може викликати тривогу, якщо згадати пісню, яку ми співаємо про нього:

Коли ти спиш він бачить,

Все знає від батьків –

Чи чемний чи не чемний був

Він записує собі.

Це протвережує: великий бородатий чоловік, одягнений у червоний оксамит, курить люльку і спостерігає за нами, щоб переконатися, чи були ми достатньо хорошими. Така праведність старого доброго ельфа, заснована на ділах, може викликати більше страху і тремтіння, ніж щастя і радості.

Те ж саме відбувається, коли ми покладаємо надію на людство або сподіваємося на сімейні зустрічі. Коли ми дивимося на наш світ, в новинах переважають ворожість, расизм, жадібність, розбрат і хвороби. Ми – людська раса, яка страждає від багатьох проблем, і часто вони проявляються в наших власних сім’ях. І не лише світ «ззовні», але й людина, на яку я дивлюся в дзеркалі, змушує мене зупинитися, перш ніж повірити в людство чи сподіватися на ідеальні сімейні зустрічі.

Ці знайомі різдвяні фрази є проблематичними, тому що вони неповні. Недостатньо бути просто людиною з надією чи сповненою віри. Ми повинні замислитися над тим, куди саме ми вкладаємо нашу віру, надію і сподівання. Об’єкт нашої віри є її сутнісним змістом. Коли ми втрачаємо з поля зору справжнє значення нашої віри, ми втрачаємо те, що її підтримує.

Коли ми втрачаємо з поля зору справжній сенс нашої віри, ми втрачаємо те, що її підтримує.

Радість різдвяної звістки набагато багатша, глибша і прекрасніша, ніж будь-яка інша історія, яка коли-небудь була розказана. Слава обгорнулася плоттю і оселилася серед нас, щоб ми могли обгорнутися праведністю і оселитися з Богом. Ісус прожив досконале життя, щоб стати досконалою жертвою за все погане, що є в нашому житті і в світі.

Без Ісуса наша віра не має сили, наша віра не має основи, а наша надія не має якоря. В Ісусі ми знаходимо радість віри. В Ісусі ми знаємо, що це – час надії. В Ісусі ми знаходимо зміст нашої віри.

Дайте відповідь 

Якій людині чи речі ви спокушаєтеся довіритися, щоб отримати радість? Як би виглядало для вас сьогодні, якби ви повністю поклалися на Ісуса і довірилися Йому, щоб Він забезпечив усі ваші потреби?

Радійте

Пане господарю, радій,

Хай Бог тя береже

Адже Спаситель наш, Христос

Родився у цей день

З ярма гріха Він звільнить нас

До Неба приведе

Новина мирна й радісна, мирна й радісна

Новина мирна й радісна

– Автор невідомий, «Пане господарю, радій»