Щоразу, коли я даю пораду християнам, які шукають впевненості у спасінні, я звертаюся до 1 Івана. Це коротке послання сповнене допомоги для визначення, чи ми у вірі, чи ні. Зокрема, у Першому посланні Івана є три ознаки, які нам дані, щоб ми могли відповісти на запитання «Я маю впевненість у спасінні чи я засуджений на смерть?»
Перша ознака – теологічна. Ви повинні мати впевненість в тому, що ви спасенні, якщо ви вірите в Ісуса Христа, Сина Божого (5:11-13). Автор послання не хоче, щоб люди сумнівались. Бог хоче, щоб ви мали впевненість, щоб знали, що ви маєте вічне життя. І це перша ознака того, що ви вірите в Ісуса. Ви вірите, що він Христос або Месія (2:22). Ви вірите, що він є Сином Божим (5:10). І ви вірите, що Ісус Христос прийшов у плоті (4:2). Отже, якщо ви неправильно розумієте Ісуса та теологію, пов’язану з Ним, ви не матимете вічного життя. Але однією з ознак, які повинні дати вам впевненість перед Богом, є віра в Його єдиного Сина Ісуса Христа, нашого Господа (4:14-16; 5:1, 5).
Друга ознака – моральна. Ви повинні мати впевненість в тому, що ви спасенні, якщо ви живете праведно (3:6-9). Люди, які чинять зло, з головою занурюються в гріх, які не тільки спотикаються, але й постійно ходять у злі, не можуть бути впевненими в своєму спасінні. Це нічим не відрізняється від того, що Павло каже нам у Римлян 6, що ми більше не раби гріха, а праведності, і в Галатів 5, що ті, хто слухаються бажань власного тіла, не успадкують Царства. Це нічим не відрізняється від того, що Ісус говорить нам у Івана 15, що добре дерево не може приносити поганих плодів, а погане дерево не може приносити добрих плодів. Отже, якщо ви живете морально праведним життям, ви повинні мати впевненість у своєму спасінні (3:24). І щоб цей стандарт не змусив вас впасти у відчай, пам’ятайте, що частиною праведного життя є відмова стверджувати, що ви живете без гріха, і прихід до Христа для очищення, коли ви грішите (1:9-10).
Третя ознака – соціальна. Ви повинні мати впевненість, якщо любите інших християн (3:14). Якщо ви ненавидите, як Каїн, у вас немає вічного життя. Але якщо ваше серце і ваш гаманець відкриті для ваших братів і сестер, вас сповнює вічне життя. Необхідною ознакою справжнього духовного життя є те, що ми любимо одне одного (4:7—12, 21).
Це три вказівники Івана, які запевняють нас, що ми на дорозі, яка веде до вічного життя. Це не три речі, які ми робимо, щоб заслужити спасіння, а три показники того, що Бог справді врятував нас. Ми віримо в Ісуса Христа, Сина Божого. Ми живемо праведно. Ми великодушні до інших християн. Іншими словами: ми знаємо, що маємо вічне життя, якщо любимо Ісуса, любимо Його заповіді та любимо Його людей. Не можна закривати очі на один із показників. Вони мають бути присутніми у християнині, і всі три мають бути ознаками нашої впевненості (див. 2:4, 6; 4:20; 5:2).
Іван, автор послання, знову і знову наголошує на тому самому. Чи ви любите Бога? Чи ви любите Його заповіді? Чи ви любите Його народ? Якщо ви цього не робите, це ознака смерті. Якщо робите, це ознака того, що у вас є життя. А це означає впевненість у спасінні замість засудження на смерть.