Я намагаюся перейти від університету до дорослого життя – наприклад, керувати фінансами та знаходити енергію, щоб робити щось після роботи.
Ви не самотні. Хоча я не знаю, з якими саме труднощами ви стикаєтесь, є певні труднощі, спільні для нещодавніх випускників. Ритми та розпорядок життя за межами вузу суттєво відрізняються від університетських. Це може створити нові виклики, але також і нові можливості.
На щастя, існують практичні кроки, які ви можете зробити, щоб сформувати здорові, богоугодні звички, використовуючи свій час, гроші та стосунки.
Час
Не дивно, що після роботи у вас не вистачає сил на щось інше. Повна зайнятість може бути виснажливою і забирати більшість часу, енергії та навіть емоцій.
Воно проходить в іншому ритмі, ніж коли ви були студентом денної форми навчання. У вузі ви жили 12-13-тижневими інтервалами, і завжди був очевидний «наступний крок». Академічний розклад побудований на рутині змін. Існує чітко визначений часовий проміжок, щоб освоїтися, набрати обертів, досягти крещендо, завершити, а потім відпочити, перш ніж робити це знову. Стажування нічим не відрізняється.
Решта життя не таке. Після закінчення навчання ви починаєте працювати і продовжуєте працювати. Так само не буває очевидних крещендо. Навіть якщо ваша робота має циклічний ритм, завдання здебільшого такі ж, як і минулого разу. Ви рідко з нетерпінням чекаєте, щоб завершити все і піти далі. І хоча ви, швидше за все, колись зміните роботу, ви не знаєте, коли саме. Це може статися через роки або навіть десятиліття.
Без природних сезонів, вбудованих у ваш рік, варто звернути пильну увагу на практики та звички, які формують ваш щоденний та щотижневий розпорядок дня.
Без природних сезонів, вбудованих у ваш рік, варто звернути пильну увагу на практики та звички, які формують ваш щоденний та щотижневий розпорядок дня.
По-перше, оскільки після роботи у вас не залишається багато енергії, будьте свідомими щодо того, як ви структуруєте свій вільний час. Зробіть участь у малій групі обов’язковою. Знайдіть спосіб бути волонтером або служити. Виберіть ключові моменти у вашому тижні, щоб закріпити себе в християнській спільноті.
По-друге, запровадьте регулярну практику відпочинку. Коли ви дотримуєтеся Шабату, вам може здаватися, що у вас стало менше часу на тиждень – саме того, чого вам так не вистачає! Але Бог знає, що нам потрібен відпочинок з фізичних, емоційних і духовних причин. Дотримання Шабату не тільки забезпечить вам необхідну перерву у вашій щотижневій рутині і дозволить зосередитися на поклонінні, але й покладе початок перезавантаженню вашого ставлення до роботи протягом тижня.
Одна з причин, чому Бог наказав ізраїльтянам відпочивати, полягала в тому, щоб допомогти їм пам’ятати, що вони більше не є рабами, що їхня робота більше не визначає їхнє життя (Повторення Закону 5:12-15). Щотижневий Шабат допомагав їм – і допомагає нам – фізично втілювати цю реальність. Відпочинок занурює нас глибше в Божу історію про те, ким ми є.
Гроші
Шабат день – це спосіб пожертвувати Богові обмежений ресурс вашого часу. Моя фінансова порада схожа – десятина. Зробіть пожертвування зобов’язанням і цінністю.
Ісус каже, що де наш скарб, там буде наше серце (Матв. 6:21). Те, що ми робимо з нашими грошима, часом та емоціями, спрямовує наші серця. Коли ми віддаємо те, чого не вистачає, ми цінуємо те, куди це йде. Жертвуйте на свою церкву, і ви захочете бачити її процвітання. Пожертвуйте на місії, і ви захочете побачити, як Євангелія поширюється. Жертвуйте на благодійність, і ви захочете бачити, як бідні стають сильнішими. Замість того, щоб чекати мотивації для пожертвування, жертвуйте, і ви відчуєте мотивацію.
Ми служимо щедрому Богові. Малахія записав цю обітницю: «Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, промовляє Господь Саваот: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення аж надмір?» (Мал. 3:10).
Я переконався, що це стосується не лише грошей, але й часу. Коли я віддаю Господу, він повертає мені з надлишком.
Спільнота
Мабуть, найкраща порада, яку я можу вам дати – це жити в християнській спільноті після вузу. Це не тільки допоможе заощадити гроші, але й життя з людьми, які люблять Ісуса, допоможе вам створити життєдайні звичаї у вашому повсякденному житті.
Життя з людьми, які люблять Ісуса, дуже допомагає в побудові життєдайних звичок у вашому повсякденному житті.
Без сумніву, найкращим рішенням, яке я прийняв відразу після коледжу, було переїхати в маленьку квартиру з кількома іншими чоловіками-християнами. Життя з віруючими означало, що у мене були друзі, з якими я міг регулярно молитися і які тримали мене під контролем. Вони знали, через що я проходжу, і могли поділитися тим, що переживали самі. Кожен з нас мав різні труднощі з фінансами і з тим, щоб мати енергію для виконання своїх обов’язків, але ми долали ці труднощі разом.
Ознаки дорослої людини
Зрештою, успіх у дорослому житті полягає не в тому, щоб знайти достатньо грошей і часу для того, щоб все встигнути. Це означає знайти свою мету в житті – прославляти Бога і насолоджуватися Ним вічно – і відповідати їй.
Це також означає служіння тим, хто вас оточує, своїми грошима, часом та енергією. Те, що інші люди залежать від вас, чи то сім’я, чи то громада, є, мабуть, єдиною ознакою того, що означає бути дорослим. Зараз це може звучати страшно. Але одна з найбільших радощів дорослості – це відповідальність за інших. Це допомагає нам пам’ятати, що ми не належимо собі, а належимо Христу. Зрештою, немає більшої втіхи, як у житті, так і в смерті.
Коли ви віддаєте свій час і енергію, ваша вдячність за те, що Христос зробив для вас, буде розвивати бажання жити для інших. І поступово, з корисними звичками, ви зрозумієте, як вірно слідувати за Ісусом, ставши дорослим.