Протягом місяця Рамадан мусульмани по всьому світу моляться, постують і читають Коран у надії наблизитися до Бога і заслужити собі шлях до раю. Іслам вимагає від прихильників молитися п’ять разів на день, а під час Рамадану – шість щоденних молитов. Їм передує ритуальне омовіння, або вуду́. Молільники ополіскують рот, ніс, обличчя, вуха, руки до ліктя, волосся і ноги, як правило, тричі.
Для християн, які сподіваються розповісти про Ісуса своїм друзям-мусульманам, цей ритуал дає можливість для євангельських бесід.
Погляди на очищення
Іслам наголошує на чистоті та непорочності. Відомо, що в одному з хадисів пророк Мухаммед сказав: «Чистота – це половина віри». У наступних віршах йдеться про те, що чистота й охайність поповнює список добрих справ перед Богом і наближає людину до того, щоб заслужити місце на небесах. Чистота є частиною складної ісламської структури спасіння, заснованої на ділах.
Більше того, багато мусульман вірять, що якщо вони моляться без виконання обрядів очищення, то їхні молитви недійсні. Вуду́ не лише зараховується як добра справа для отримання спасіння, але й робить молитву прийнятною для Бога.
Вважається, що ритуальне омовіння знімає гріх – і це не просто символічно. Мусульмани вірять, що омовіння виконує спокутну функцію. Наприклад, якщо ви збрехали, але потім набрали води в рот для ритуального омовіння, це буде так, ніби ви ніколи не брехали.
Це вчення несумісне зі Святим Письмом, але ми можемо провести паралелі між вуду́ і біблійною концепцією чистоти. Те саме, що протиставляє вуду́ Євангелії, відкриває двері для того, щоб ділитися Євангелією.
Те саме, що протиставляє вуду́ Євангелії, водночас відкриває двері для того, щоб ділитися Євангелією.
Біблія наполегливо говорить про нашу потребу в очищенні. У Старому Заповіті Божий народ закликали до очищення різними способами: іноді через утримання від сексу (Вих.19:14-15; Лев. 15:16-24), іноді через ритуальне омовіння (Вих. 30:17-21) або криваві жертвоприношення (Лев. 4; Євр. 9:13). Бог часто використовував картину зовнішнього очищення, щоб підкреслити нашу потребу в духовному очищенні.
Від Буття до Об’явлення метафора очищення описує наше спасіння, виправдання, освячення і прославлення. Перше Послання Івана 1, Тита 2 і Послання до Євреїв 9 пояснюють, як пролита кров Ісуса Христа очищає нас від гріха. Ісая знаменито пророкував: «Коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг» (Ісаї 1:18). Існує обмивання, яке може зняти наш гріх.
Вуду́ та Євангелія
Іслам запозичує істину Святого Письма і перекручує її на свій лад, але основне зерно істини залишається. Це означає, що ми можемо використовувати лексику, засновану на очищенні, щоб ділитися нею з друзями-мусульманами. Приказка «Чистота – половина віри» є неправильною, особливо коли її застосовують зовні. Ми не можемо виконати фізичне омовіння, щоб стати прийнятними для Бога.
Замість цього ми б сказали, що чистота – це вся віра, а наша основна проблема – духовна нечистота. Наші нечисті серця відокремили нас від Бога і заслужили на вічне покарання. Те, що дає нам небо, – це, власне, очищення. Але його не можна здійснити за допомогою жмені води.
Наші молитви також повинні бути прийнятними перед Богом – але не шляхом миття рук. Ми можемо наблизитися до престолу благодаті лише тоді, коли очистилися кров’ю Христа (Євр. 10:22). Це духовне, вічне омивання представляє нас Богові як спадкоємців і дозволяє нам говорити з Ним як з Отцем.
Найкращим засобом для очищення є не вода, а кров. Вона тече не з крана, а з тіла Христового. Її ціна оплачується не рахунком за комунальні послуги, а безцінним життям Сина Божого. Християни, як і мусульмани, вірять, що ми всі потребуємо очищення. Але ми знаємо правду, що ніщо не може очистити наші душі – ніщо, крім крові Ісуса.
І це ще не все. У той час як мусульманин повинен вмиватися щоразу, коли молиться, християни повинні вмиватися лише один раз. Після того, як Бог зробить нас чистими, ніщо більше не зможе нас осквернити. Людське очищення тимчасове, а божественне – вічне. Нам не потрібно боятися, що наші гріхи зітруть чистоту, яку дає нам Бог. Нам не потрібно прагнути накопичувати бали, щоб справити враження на Бога. Нам не потрібно митися і працювати, щоб зробити наші молитви прийнятними. У Христі наш гріх стертий назавжди.
Початок розмови
Тепер, коли ми зрозуміли паралелі, давайте перейдемо до розмови. Якщо ви не маєте міцних стосунків з мусульманським колегою або сусідом, чудовим першим кроком буде запросити його або її на вечерю. (Переконайтеся, що на вечері не буде свинини, алкоголю та інших продуктів, яких мусульмани уникають. Якщо це під час Рамадану, зачекайте з подачею їжі або напоїв до заходу сонця). Ви можете використати наведені нижче запитання, щоб розпочати духовну розмову під час трапези. Або ж ви можете використати вечерю як перший крок і продовжити глибшу розмову пізніше.
Найкращим засобом для очищення є не вода, а кров.
Якщо у вас налагоджені стосунки з другом-мусульманином, ви можете почати розмову з шанобливих запитань. Ви можете сказати: «Я чув, що наближається Рамадан, що це означає для тебе?» або навіть: «Нещодавно я прочитав статтю про вуду. Це те, що ви практикуєте? Можеш пояснити мені, що це таке?»
Уважно вислухавши, просто попросіть дозволу поділитися. Ви можете перевести розмову в інше русло, сказавши щось на кшталт «Схоже, що молитва є важливою частиною Рамадану. Молитва важлива і для мене. Чи можу я поділитися з тобою тим, що робить християнську молитву прийнятною для Бога?». Або ви можете відповісти: «Схоже, що чистота є високою цінністю в ісламі. Для мене це теж важливо. Чи можу я поділитися тим, що означає чистота в моїй вірі?».
Більшість мусульман із задоволенням говорять про свою віру, особливо з тими, хто щиро хоче їх слухати. Якщо ви знайдете час, щоб смиренно вислухати їхню точку зору, більшість людей великодушно погодиться вислухати ваші думки у відповідь. Такий діалог – чудовий спосіб виявити повагу до своїх друзів і познайомити їх з Євангелією.
Тепер ідіть і розпитайте своїх сусідів-мусульман про їхні ритуальне омивання. Потім запропонуйте розповісти про християнське очищення. Вкажіть їм на Того, Хто може очистити їх назавжди.