Єдність з Христом утворює павутину, яка скріплює все інше, про що говорить Павло. Це полотно, на якому Павло малює картину християнського життя. За всім його фундаментальним вченням, включаючи вчення про виправдання та еклезіологію, ви знайдете вчення про союз з Христом.
Ця доктрина також лежить в основі місіології Павла. Роздуми про союз з Христом в посланні до Ефесян можуть допомогти нам оцінити ключовий аспект місіології: партнерство.
Кожна місіонерська організація буде говорити про необхідність і можливості глобального партнерства. Зокрема, партнерство між церквами швидко розширюється, оскільки зміни в технологіях та засобах пересування роблять співпрацю більш можливою. Легко оцінити таке партнерство, коли ми чуємо, як використовуються кошти на підтримку навчання пасторів або як було виконано молитовне прохання. Але які богословські доктрини лежать в основі і формують наше розуміння партнерства? Які євангельські істини підтримують нас навіть тоді, коли мова і культура роблять це складним завданням?
Єдність та рівність
Тіло – основна метафора Павла в Посланні до Ефесян для опису нашого союзу з Христом. Подібно до того, як всі члени тіла об’єднані і працюють разом, так і церква пов’язана між собою (Еф. 1:22-23). Ми з’єднані з Тілом Христа, а Він є Головою цього Тіла.
Але головування Христа – це не образ, який має принизити нас; навпаки, це пояснюється в термінах любові та жертовності. Подібно до того, як Христос є головою Церкви і віддав за неї Своє життя з любові, так і чоловік, який є головою своєї дружини, повинен жертовно любити її.
У глобальних партнерствах головування Христа означає, що ніхто не повинен домінувати чи переважати у відносинах. Всі члени Христового Тіла – незалежно від їхньої функції чи місця розташування – мають рівне становище, яке підтримує спільність. Занадто часто партнер з більшими грошима або зв’язками вважається сильнішим у стосунках. Головування Ісуса виправляє це і вшановує обох учасників.
Єдність і ворожнеча
В епоху воєн і нестабільності єдність часто кується нездоровими способами, народжується з ненависті чи страху перед іншими. Логіка полягає в тому, що якщо у вас є спільний ворог, ви можете об’єднатися проти нього. Ці зв’язки неміцні, бо побудовані на поділі та страху.
Всі християни мають спільного ворога. Послання до Ефесян рясніє згадками про цього ворога: «диявол», «лукавий», «князь повітря», «дух, що нині діє в синах бунту» (Еф. 2:2, 6:11, 6:16). Це послання унікальним чином готує нас до битви і озброює нас, щоб протистояти підступам цього ворога. Однак наша єдність ґрунтується не на спільному протистоянні ворогові, а на спільності з Христом.
Павло стверджує, що церковна єдність ґрунтується на роботі Христа за нас. Колись ми були мертві у своїх гріхах, але Бог оживив нас у Христі (2:1-6). Через смерть і воскресіння Ісуса стіна, яка колись стояла між нами і Богом, була зруйнована – разом зі стіною ворожнечі між людьми (вв. 14-16). Бог у Христі робив як євреїв, так і язичників новим, об’єднаним народом.
Що це означає для нас? По-перше, ми повинні бути готові будувати партнерські стосунки через кордони, які колись нас розділяли. Церкви з ворогуючих народів можуть співпрацювати разом і виявляти пророчу єдність, яка свідчить про силу Царя Ісуса. По-друге, коли глобальні партнерства піддаються атакам диявола, ми повинні покладатися на фундамент єдності, який сильніший за спільне протистояння ворогу і викуваний у жертовній любові Ісуса. Наша єдність з Христом дає глобальним партнерствам надію перед обличчям ворожості.
Єдність та однаковість
Чи означає здорове глобальне партнерство, що з часом між нами буде менше відмінностей?
У Посланні до Ефесян Павло вибудовує розуміння єдності, яке не дорівнює однаковості. Він стверджує, що у Христі ми всі отримали різні дари. Хтось має дар навчання, а хтось – дар пророцтва. Бог дав Церкві апостолів, пророків, євангелістів, пастирів і вчителів для збудування святих на ділі служіння (4:11-12). Це означає, що різноманітність дарів стає саме тим, чого потребує церква, щоб будувати і споряджати для доброї справи, до якої нас покликав Бог.
Зрілість приходить не всупереч, а завдяки різноманітності. Глобальне партнерство не повинно розглядатися як розкіш для церков з достатнім бюджетом і великою кількістю волонтерів. Навпаки, ми повинні розуміти, що таке транслокальне партнерство призведе до зрілості помісної церкви.
Наш союз з Христом створює єдність, але не одноманітність. Через різноманітні дари ми приходимо до усвідомлення нашої єдності з Христом більш повно і зріло.
Цінність глобального партнерства
Цінність партнерства полягає не в тому, що ви можете отримати або досягти через ці стосунки, а в нашому єднанні з Христом. Його робота і наша ідентифікація з Ним підкреслюють красу і необхідність партнерів.
Наша єдність свідчить про силу Євангелія примиряти і спасати грішників. Побудова партнерських стосунків не є трансакційною чи утилітарною. Це акт поклоніння та участі з Христом у Його місії.