Страсна п’ятниця з 5 ракурсів

Чого досягає хрест? Чому він займає таке важливе місце в умах авторів Нового Заповіту?

Біблія дає багато напрочуд багатих відповідей на подібні запитання. Ось деякі з них, п’ять різних точок зору: точка зору Бога, точка зору Христа, точка зору сатани, точка зору гріха і наша точка зору.

1. Точка зору Бога

В Біблії Божий гнів є наслідком Його святості. Його гнів – це не вибух поганої вдачі або хронічна нездатність стримувати свою дратівливість, а справедлива і важлива протидія гріху. Божа святість настільки вражаюче чудова, що вимагає від Нього гніву на тих із Його творінь, які кидають Йому виклик, нехтують Його величчю, Його словами та ділами, і наполягають на своїй власній незалежності — навіть якщо кожен їхній подих, не кажучи вже про те, що саме їхнє існування залежить від Його провиденційної турботи.

Якби Бог подивився на гріх і бунт, знизав би плечима і пробурмотів: «Ну, це мене не дуже турбує. Я можу пробачити цим людям. Мені насправді все одно, чим вони займаються», напевно, у Ньому було б щось морально неповноцінне. Невже Бога не повинні хвилювати безчинства Гітлера? Невже Бога не повинен хвилювати мій та твій бунт? Якби Він діяв таким чином, то зрештою знецінив би Своє власне значення, заплямував би Свою славу, Свою честь і Свою цілісність.

Славна істина полягає в тому, що, хоча Бог гнівається на нас, за Своєю вдачею Він є Богом любові. Незважаючи на Свій гнів, коли Він сприймає нашу анархію — гнів, який є необхідною функцією Його святості, — Бог є люблячий Бог і, отже, надає засіб прощення гріхів, який залишить цілісність Його слави незаплямованою. Він приходить до нас в особі Свого Сина. Його Син помирає як умилостивлення за наші гріхи. Він вмирає для того, щоб Бог став прихильний до нас саме в тих сферах, де Бог протистояв нам у суді та гніві.

Але це зовсім не схоже на язичницьке умилостивлення, бо сам Бог передбачив жертву. У язичницькому умилостивленні ми приносимо жертви, і боги умилостивляються. У Біблії Бог є і джерелом, і об’єктом умилостивляючої жертви. Він забезпечує це, посилаючи Свого Сина на хрест, але в той же час жертва задовольняє Його власну честь, Його праведний гнів відвертається, а Його святість не піддається сумніву.

Апостол Павло пише: «Бог призначив Його місцем примирення через віру, щоб в Його крові показати Свою праведність. У Своєму довготерпінні Бог залишав безкарними гріхи, вчинені в минулому, щоб нині показати Свою праведність і справедливість, виправдовуючи тих, хто вірить в Ісуса». (Рим. 3:25-26, НПУ).

Зверніть увагу, як Павло неодноразово наполягає на тому, що Бог послав Свого Сина на хрест, щоб «показати Свою праведність», а не просто спасти нас, а також бути Тим, Хто виправдовує тих, хто вірить у Його Сина. Хрест об’єднує Божу любов і Його досконалу святість.

Принаймні це один із Божих поглядів на хрест.

2. Точка зору Христа

Тут також можна багато чого сказати. Але одна з великих і забутих тем, що хрест означає для Сина, — це послух Сина. Ця тема з особливою силою виступає у Посланні до Євреїв та в Євангелії від Івана.

Там ми неодноразово дізнаємося, що Отець посилає, а Син іде; Батько доручає, а Син підкоряється. Син завжди робить те, що вгодно Отцеві (Івана 8:29). Найприголомшливіше доручення, яке Отець дає Сину, полягає в тому, що Він іде на хрест, щоб спокутувати расу бунтівників. І Син знає, що це доручення Йому дано. Ісус прийшов, наполягає Він, «не для того, щоб Йому служили, але щоб служити й віддати Своє життя як викуп за багатьох» (Марка 10:45, НПУ).

Найприголомшливіше доручення, яке Отець дає Сину, полягає в тому, що Він іде на хрест, щоб спокутувати расу бунтівників.

Але знання про доручення, яке Він отримав, не полегшувало послуху. Він постав перед Гефсиманією і хрестом з агонією заступництва, що характеризується повторюваним проханням: «Але нехай буде не як Я хочу, а як Ти» (Марка 14:36, НПУ).

Для Ісуса хрест був не лише засобом, яким Він пожертвував Собою, Праведник за неправедних, щоб привести нас до Бога (1 Пет. 3:18). Це також було найвищою точкою Його беззастережного послуху Своєму небесному Батькові (пор. Флп. 2:8).

3. Точка зору сатани

Об’явлення 12 — один із найважливіших розділів Нового Заповіту для розуміння погляду диявола на хрест. Сатану зображують повним люті, тому що він був вигнаний з неба і знає, що його час короткий. Йому не вдалося знищити Ісуса, тому він зганяє свою лють на церкві. Він «звинувачує братів і сестер наших» (в. 10, UMT), і хоче одночасно бентежити їхнє сумління і звинувачувати Бога в безчесті, тому що Бог приймає таких жалюгідних грішників, як ці. Але віруючі, як нам сказано, перемагають сатану «кров’ю Ягняти» (в. 11, UMT) — недвозначна вказівка на хрест.

Це означає, що ці віруючі уникають звинувачень сатани як в їхньому власному розумі, так і перед судом Божого правосуддя, бо вони миттєво гукають до хреста. Вони з повною увагою та глибокою вдячністю співають чудові слова класичного гімну Августа Топладі «Скеля століть, розколота для мене»: «Нічого в моїй руці не несу / Просто до Твого хреста чіпляюся».

Сатані нема чого заперечити перед лицем цього заклику. Бог зберіг Свою честь, викупивши бунтівний рід. Ми можемо бути вільними від провини – як об’єктивної провини перед святим Богом, так і суб’єктивного усвідомлення провини – не тому, що ми самі невинні, а тому, що Ісус «підняв наші гріхи на хрест, щоб ми, померши для гріхів, жили для праведності; «Його ранами ви зцілені» (1 Пет. 2:24, НПУ).

Уявіть собі першу Пасху, якраз перед виходом. Містер Сміт і містер Джонс, два євреї з незвичайними іменами, обговорюють надзвичайні події попередніх тижнів і місяців. Містер Сміт запитує містера Джонса: «Чи ви кропили кров’ю ягня два одвірки і поперечину над входом у ваше житло?».

«Звичайно», — відповідає містер Джонс. — «Я чітко дотримувався інструкцій Мойсея».

«Я теж», — підтримує містер Сміт. — «Але, маю зізнатися, я дуже нервуюсь. Мій хлопчик Чарлі значить для мене цілий світ. Якщо, як каже Мойсей, ангел смерті пройде сьогодні вночі по землі і забере всіх первістків у країні, я просто не знаю, що робитиму, якщо Чарлі помре».

«Але в тому й річ. Він не помре. Ось чому ви окропляли кров’ю ягня відкоси дверей та притолоку. Мойсей сказав, що коли ангел смерті побачить кров, він «пройде повз» такого захищеного дому, і первісток буде в безпеці. Чому ви переживаєте?»

«Знаю, знаю», — дещо роздратовано бурмоче містер Сміт. — «Але ви маєте визнати, що за останні кілька місяців сталися дуже дивні події. Деяких виразки вразили, звичайно, лише єгиптян, але декого з нас також. Думка про те, що мій Чарлі може бути в небезпеці, дуже мене засмучує».

Містер Джонс доволі байдуже відповідає: «Я справді не можу зрозуміти, чому ви хвилюєтеся. Зрештою, у мене теж є син, і я думаю, що люблю його так само сильно, як ви любите свого Чарлі. Але я абсолютно спокійний: Бог обіцяв, що ангел смерті пройде повз кожну хату, двері якої відзначені кров’ю, так, як Він наказує, і я вірю Йому на слово».

Тієї ночі ангел смерті пройшов землею. Хто втратив сина, містер Сміт чи містер Джонс?

Відповідь, звичайно ж, ні той, ні інший. Виконання Божої обіцянки про те, що ангел смерті просто «пройде», а не погубить їхніх первістків, залежало не від сили віри жителів, а лише від того, чи окропили вони кров’ю відкоси дверей і поперечину. В обох випадках пролилася кров, будинки відзначені плямами, в обох випадках первісток був врятований.

Так і з нами, які довірилися Христу та Його хресній справі від нашого імені. Обіцянка спасіння, впевненість у тому, що Всемогутній Бог прийме нас, пов’язані не з інтенсивністю нашої віри, не з послідовністю чи чистотою нашої віри, а з об’єктом нашої віри. Коли ми звертаємося до Бога в молитві, наше благання не про те, що ми були хорошими в той день, або що ми щойно прийшли з християнського зібрання, повного хвали, або про те, що ми старатимемося старанніше, а про те, що Христос помер за нас. І проти цього аргументу у сатани немає відповіді.

Бо хрест знаменує поразку сатани, і сатана знає це. Ось що означає хрест для нього.

4. Точка зору гріха

Гріх, звісно, не жива істота, тому ми не можемо припустити, що гріх буквально має точку зору. Але ця категорія корисна, навіть якщо вона метафорична, тому що вона допомагає нам побачити, чого хрест досяг стосовно гріха.

В Біблії використовується безліч різних образів гріха. Гріх можна розглядати як борг: я винен те, чого не можу заплатити. І тут хрест є засобом, яким сплачується борг. Іноді на різдвяних листівках можна прочитати кілька рядків: «Він прийшов заплатити борг, якого не був винен, тому що у нас був борг, який ми не могли сплатити». Це точно. Ось чого досяг хрест.

Він прийшов заплатити борг, якого не був винен, тому що у нас був борг, який ми не могли сплатити.

Гріх також можна розглядати як пляму. У цьому випадку бруд видаляється смертю Христа. Або гріх є образою перед Богом. У такому разі хрест спокутує наш гріх. Він скасовує його і таким чином видаляє його. Незалежно від того, які образи використовуються для зображення гидоти та огидності гріха, хрест – це рішення, єдине рішення.

5. Наша точка зору

Хрест – це найвища точка прояву любові Бога до Свого народу. Це символ нашої ганьби та нашої свободи. Це крайня межа того, наскільки серйозна наша вина, і втішна впевненість у тому, що з нашою провиною розібралися. У Новому Заповіті хрест пов’язаний з багатьма найважливішими словами та поняттями: виправдання, освячення, дар Духа, зоря царства.

Але в Новому Заповіті хрест також є найвищим мірилом нашої поведінки. Ця тема, мабуть, найбільш яскраво виражена у Новому Заповіті апостолом Петром:

Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його. Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу! Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо. (1 Пет. 2:21-23)

І, звичайно, це основне зауваження Павла до филип’ян. «У житті своєму ви повинні думати й чинити так, як Ісус Христос» (Флп. 2:5, UMT), — пише він, а потім йде до хреста.