Нижче наведено короткий огляд вірувань мормонів (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів), в порівнянні з тим, чому насправді навчає Біблія. Матеріал опублікований поряд з багатьма іншими статтями та ресурсами наведеними в кінці Навчальної Біблії ESV Study Bible (розміщено з дозволу).
1. Відступництво та відновлення
Мормони стверджують, що після апостольських часів настало «повне» відступництво церкви, і що мормонська церква (заснована у 1830 році) є «відновленою церквою».
Проте якби мормонська церква була справді «відновленою церквою», можна було б очікувати знайти історичні свідчення першого століття мормонських доктрин, таких як політеїзм і те, що Бог-Отець колись був людиною. Таких доказів немає.
Крім того, Біблія забороняє повне відступництво церкви (напр., Мт. 16:18; 28:20; Еф. 3:21; 4:11-16), і застерігає про часткове відступництво (1 Тим. 4:1).
2. Бог
Мормони стверджують, що Бог-Отець колись був людиною, а потім став божеством (тобто тепер він є величною, безсмертною людиною з тілом із плоті та кісток).
Однак, згідно з Біблією, Бог не є і ніколи не був людиною (Чис. 23:19; Ос. 11:9). Він дух (Ів. 4:24), а дух не має плоті та кісток (Луки 24:39).
Крім того, Бог вічний (Пс. 90:2; 102:27; Іс. 57:15; 1 Тим. 1:17) і непорушний (або незмінний у своїй сутності та досконалості; див. Пс. 102:25-27; Мал. 3:6). Він не «прогресував» до божественності, але завжди був Богом.
3. Політеїзм
Мормони вірять, що Трійця складається не з трьох особистостей одного Бога, а з трьох окремих богів. Згідно з мормонізмом, крім цих богів, потенційно існує ще багато тисяч богів.
Однак віра чи поклоніння більш ніж одному богові прямо засуджуються протягом усієї Біблії (напр., Вих. 20:3).
Є тільки один справжній Бог (Повт. 4:35, 39; 6:4; Іс. 43:10; 44:6, 8; 45:18; 46:9; 1 Кор. 8:4; Як. 2:19 ), який вічно існує в трьох особистостях – Отця, Сина і Святого Духа (Мт. 28:19; 2 Кор. 13:14).
4. Піднесення людей
Мормони вірять, що люди, подібно до Бога Отця, можуть піднестися до божества.
Але Біблія вчить, що прагнення бути богоподібним привело людство до падіння (Бут. 3:4 і далі). Бог не схвалює людей, які претендують на досягнення божественності (Дії 12:21-23; на противагу Дії 14:11-15). Бог бажає, щоб люди смиренно визнавали, що вони Його творіння (Бут. 2:7; 5:2; Пс. 95:6-7; 100:3). Стан викуплених у вічності буде славним безсмертям, але вони назавжди залишаться Божими творіннями, усиновленими як Його діти (Рим. 8:14-30; 1 Кор. 15:42-57; Об. 21:3-7). Віруючі ніколи не стануть богами.
5. Ісус Христос
Мормони вірять, що Ісус Христос був первородним духом-дитиною від небесного Батька та небесної Матері.
Потім Ісус став божеством у духовному світі.
Пізніше він був фізично зачатий у утробі Марії, і буквально став «єдинородний» Син Бога-Отця в тілі (хоча багато мормонів нашого часу не розуміють, як це сталося).
Однак Біблійний опис Ісуса як «єдинородного» відноситься до того, що Він був унікальним, єдиним у своєму роді Сином Отця на всю вічність, з тією ж божественною природою, що й Батько (див. примітку в Ів. 1:14; пор. Ів. 1:18; 3:16, 18; див. також Ів. 5:18; 10:30).
Більше того, він є вічним божеством (Ів. 1:1; 8:58) і незмінним (Євр. 1:10-12; 13:8), тобто він не прогресував до божества, але завжди був Богом.
6. Три Царства
Мормони вірять, що більшість людей опиняться в одному з трьох царств слави, в залежності від рівня їх вірності. Віра в Ісуса або навіть у Бога не є необхідною для отримання безсмертя в одному з цих трьох царств, і тому тільки найбільш духовно порочні потрапляють до аду.
Але Біблія вчить, що у людей є тільки дві можливості для вічного майбутнього: спасенні будуть насолоджуватися вічним життям з Богом на новому небі і на новій землі (Філ. 3:20; Об. 21:1-4; 22:1-5), а неспасені проведуть вічність в аду (Мт. 25:41, 46; Об. 20:13-15).
7. Гріх і спокута
Мормони вірять, що провина Адама була благородним вчинком, який дозволив людям стати смертними, що є необхідним кроком на шляху до піднесення до божественності.
Вони думають, що спокута Христа забезпечує безсмертя практично всім людям, незалежно від того, каяються вони і вірять чи ні.
Згідно з Біблією, однак, не було нічого шляхетного в гріху Адама, який не був сходинкою до божественності, і не приніс людству нічого, крім гріха, страждань та смерті (Бут. 3:16-19; Рим. 5:12-14). Ісус викупив гріхи всіх, хто довірився Йому в спасінні (Іс. 53:6; Ів. 1:29; 2 Кор. 5:21; 1 Пет. 2:24; 3:18; 1 Ів. 2:2; 4:10).
8. Порятунок
Мормони вірять, що Бог дає (практично) кожному спільне спасіння до безсмертного життя в одному з небесних царств, саме так вони розуміють спасіння з благодаті. Віра в Христа необхідна лише для того, щоб отримати доступ до вищого, Небесного Царства, для чого також потрібна не тільки віра, а й участь у мормонських храмових ритуалах і дотримання їх «законів Євангелія».
Однак з біблійної точки зору спасіння з благодаті має бути отримане через віру в Христа (Ів. 3:15-16; 11:25; 12:46; Дії 16:31; Рим. 3:22-24; Еф. 2: 8-9), і всім істинно віруючим обіцяно вічне життя в присутності Бога (Мт. 5:3-8; Ів. 14:1-3; Об. 21:3-7).
Дивіться також пост про вірування Свідків Єгови Jehovah’s Witnesses.
За посиланням нижче ви можете перейти на відео, в якому євангеліст Аарон Шафовалофф розмовляє з мормонами в Солт-Лейк-Сіті про те, чи можливо, що Бог-Батько міг бути грішником у минулому випробуванні: