Цього тижня більше мільярда індусів по всьому світу святкують Дівалі. Цей п’ятиденний релігійний обряд, який також відзначають сикхи і джайни, є найбільшим святом року в Індії, країні з найбільшим населенням індусів.
Ось дев’ять речей, які ви повинні знати про індуїзм.
1. Хоча індуїзм часто розглядають як єдину релігію, було б точніше описати його як групу релігій, які мають спільні вірування та характеристики. Деякі вчені стверджують, що ранній індуїзм виник приблизно в 5500 році до нашої ери, що робить його однією з найдавніших релігій світу. Термін «індус» вперше використали перси в 6-му столітті до нашої ери для опису людей, що жили за річкою Інд. Понад тисячу років ця назва не мала жодного релігійного відтінку. Однак на початку 19-го століття британські письменники ввели термін «індуїзм» для позначення групи ведичних релігійних традицій. Деякі сучасні індуси віддають перевагу назві «ведична релігія» або санатана дхарма («вічний закон»), а не назві «індуїзм».
2. Більшість різновидів індуїзму є генотеїстичними, тобто вони поклоняються одному божеству, але не обов’язково не вірять в існування інших богів. Індуси схильні сприймати окремих богів і богинь як уособлення величезної об’єднуючої сили, яка керує всім творінням і яку людство не може повністю пізнати. Трьома головними божествами, відомими як трімурті, є Брахма, творець всесвіту, Вішну, який підтримує всесвіт, і Шива, який руйнує всесвіт. Деякі індуси навіть кажуть, що Ісус був проявом одного з їхніх богів.
3. Замість однієї священної книги (наприклад, Біблії чи Корану), в індуїзмі є багато священних писань. Книга, відома як Веди (укладена близько 1500 р. до н. е.), є збіркою віршів і гімнів, написаних на санскриті, що містить одкровення, які отримали стародавні мудреці. Упанішади — це текст, який є основним джерелом багатьох важливих тем індійської філософії, таких як карма та дхарма. До інших священних текстів входять Бхагавад Гіта (яка є частиною епічної поеми Махабхарата), 18 Пуран (яка містять 400 000 віршів) і Рамаяна, ще одна епічна поема.
4. Індуси вірять, що ми маємо чотири цілі в житті, відомі як пурушартха («об’єкт людських прагнень»): дхарма (поведінка, яка сприяє власному духовному розвитку), артха (прагнення до матеріального процвітання), кама (насолода від матеріального світу) і мокша (звільнення від прив’язаностей, викликаних залежністю від матеріального світу і від циклу народження і переродження). Загалом індуси вважають дхарму важливішою за артху чи каму, тоді як мокша вважається вищим ідеалом людського життя.
5. Священні тексти індуїзму окреслюють чотири основні, хоча й не взаємовиключні, шляхи до того, щоб стати брахманом, тобто досягти остаточного стану, і отримати мокшу: карма-йога (самовіддане виконання обов’язків), бхакті-йога (любов до Брахмана через відданість і служіння), джняна-йога (вивчення і роздумування над священними текстами) і раджа-йога (фізична підготовка тіла та розуму до глибокої медитації та самоаналізу, щоб подолати страждання, спричинені матеріальними прив’язаностями). Постуральна йога, яку часто використовують як форму фізичних вправ на Заході, походить від раджа-йоги.
6. В індуїзмі немає поняття гріха, хоча індуси вірять, що люди можуть спричиняти хороші або погані наслідки своїх дій. Це поняття відоме як карма (від санскритського слова, буквальне значення якого означає «дія») і стосується закону, згідно з яким кожна дія має відповідні наслідки або одразу, або в якийсь момент у майбутньому. Хороші або доброчесні вчинки, вчинки в гармонії з дхармою (тобто, які сприяють духовному зростанню), матимуть позитивні наслідки або результати, а погані вчинки, вчинки, які не відповідають дхармі, матимуть протилежний ефект.
7. Індуси вірять, що душа, атман, вічна, і що, коли фізичне тіло помирає, душа відроджується в іншому тілі, наприклад, в тілі комахи, тварини або людини. Цей безперервний цикл життя, смерті та переродження зазвичай називають реінкарнацією, але в індуїзмі він відомий як сансара. Карма може переноситися на майбутнє переродження людини або впливати на форму її майбутнього тіла. Коли людина досягає стану мокші, вона звільняється від циклу смерті та переродження.
8. Індуїзм, який налічує понад 1 мільярд послідовників, є третьою за чисельністю релігією після християнства та ісламу. Переважна більшість індусів (98 відсотків) проживає в Індії, Бангладеші і Непалі. Індуси належать до найменш освічених серед основних релігійних груп світу: індуси віком від 25 років і старші пройшли в середньому 5,5 років навчання в Індії, 4,6 років в Бангладеші і 3,9 років в Непалі. Проте ті, хто живе в Європі та Північній Америці, як правило, мають високий рівень освіченості. У Сполучених Штатах дорослі індуси навчаються в середньому 15,7 років, а 96 відсотків дорослих індусів мають вищу освіту.
9. Оскільки індуси, як правило, захоплюються священними писаннями, при євангелізації індусів багато християнських апологетів рекомендують звертатися безпосередньо до Біблії, а не покладатися на аргументи. Місіонер і засновник церков Дж. Бреннан рекомендує розглянути разом з індусами такі уривки: історія створення (Буття 1–2), гріхопадіння людства (Буття 3), Божий закон (Вихід 20:1–21), справжня нечистота (Марка 7:14–23), зцілення розслабленого (Марка 2:1–12), Ісус перемагає сатану (Луки 4:1–13), смерть Ісуса (Марка 15), воскресіння Христа (Матвія 28), багач і Лазар (Луки 16:19–31), фарисей і грішниця (Луки 7:36–50), покаяння Петрових слухачів (Дії 2:37–41), ціна віри в Ісуса (Матвія 10:26–39) і спасіння через віру (Ефесян 2:1–10).