Начебто проста заповідь: «Чоловіки, любіть своїх дружин». Але якщо ви одружені понад п’ять хвилин, ви розумієте, що це трохи складніше, ніж здається.
Є кілька причин.
Заповідь чоловікові-християнину любити свою дружину не залежить від виконання нею якоїсь конкретної ролі. Іншими словами, це має охарактеризувати його життя, навіть якщо його дружина поводиться не так. Більш того, це постійне, щоденне кохання. Це не кохання, призначене лише для дня весілля, річниці чи Дня святого Валентина. Це повсякденне кохання характеризує позицію чоловіка-християнина по відношенню до дружини.
Крім того, це кохання має шаблон, якому потрібно слідувати. Чоловік-християнин відбиває любов Ісуса до Своєї церкви та єдність цих відносин (Еф. 5:25-32). Біблія вказує чоловікам на вищий приклад, на Чоловіка за перевагою як на Того, Хто є і взірцем, і мотивом для любові до своїх дружин.
У світлі того, як Ісус любить Свою церкву, як чоловіки-християни повинні любити своїх дружин?
Ось способи, якими чоловік може любити свою дружину, як Ісус.
1. Жертовна любов
Почнемо тут із найочевиднішого. Любов чоловіка до дружини має бути жертовною, тому що любов Ісуса до нас була жертовною. Це ще один спосіб сказати, що Він пожертвував Своїм життям заради дружини. Ісус помер за Свою наречену, тому чоловік має бути готовим зробити те саме.
На щастя, для чоловіка залишається благородним бути готовим віддати своє життя, щоб урятувати свою дружину. Але суть жертви можна було б довести до кінця. Чи став би він жити жертовно заради своєї дружини? Чи помре він для себе та своїх особистих інтересів, щоб поставити дружину на перше місце?
2. Любов, що служить
Ісус служив церкві. Ця любов носила фартух. Він служив Своїй нареченій, церкві, життям і смертю. В Євангелії від Марка 10:45 ми читаємо: «Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох».
Так само чоловік, лідер, повинен служити своїй дружині. Він повинен, подібно до Ісуса, відмовитися від своїх інтересів, коли йому представиться можливість послужити своїй дружині. Подумайте про це. Ми не можемо собі уявити, що Ісус колись буде надто зайнятий, щоб почути нашу молитву. Він не відволікається. Він не байдужий. Ні, Він любить нас і продовжує слухати і допомагати нам. Він завжди робить нам добро.
Ісус не зайнятий перевіркою свого телефону, переглядом соціальних мереж, коли ми намагаємось поговорити з Ним.
Він не відволікається, думаючи про хобі чи роботу, коли ми виливаємо Йому своє серце у молитві.
Він не витає в мріях, коли ми оголюємо перед Ним свої слабкості. Ні, Він присутній, вірний, дбайливий і служить.
Він уважний і співчутливий (Євр. 4:15-16).
Небезпека для шлюбу не в тому, що чоловік покохає іншу жінку більше, ніж свою дружину, а в тому, що він любитиме себе більше, ніж свою дружину.
3. Вірна любов
Ісус вірний Своїй церкві, Своїй нареченій. Так само і чоловік, якщо він відбиває Ісуса, має бути вірним своїй дружині. Ми читаємо в Еф. 5:31: «Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і будуть обоє вони одним тілом».
Цей союз однієї плоті – життя посвячення та вірності. За часів Павла, як і за наших, люди, не замислюючись, змінювали партнерів. Християнський шлюб і любов, яку чоловік пропонує своїй дружині, має бути відданою і вірною любов’ю.
4. Розуміюча любов
Ісус знає нас та розуміє нас. Він знає, що рухає нами. Він знає наші слабкості. У 1 Петра 3:7 (UMT) Петро нагадує: «Чоловіки мають жити зі своїми жінками з розумінням. Виявляйте їм шану». Це слово «розуміння» відноситься до знаючої любові. Чоловік добре знайомий із дружиною. Він знає та розуміє її. Чоловік повинен постійно вивчати та пізнавати свою дружину. Я жартую, що я довічний студент Університету Крісті. Я ніколи не закінчу навчання та не отримаю диплом. Я вчитимуся все життя. Я завжди намагаюся навчитися краще любити її та служити їй.
5. Турботлива любов
Павло пише: «Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе. Бо ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву, бо ми члени Тіла Його» (Еф. 5:28-30).
Любов чоловіка до дружини має відображати його турботу про власне тіло.
Павло пропонує два ключові слова, щоб описати це: годувати і гріти. Чоловік піклується про свою дружину, живлячи її серце, подібно до того, як садівник живить свої рослини.
«Це вимагає від нього уваги до неї, спілкування з нею, щоб дізнатися, які її надії та страхи, які у неї мрії на майбутнє, де вона почувається вразливою чи негарною, і що її турбує чи приносить їй радість». Чоловік дорожить своєю дружиною «у тому, як він проводить з нею час і говорить про неї, щоб вона відчувала себе в безпеці та коханою у його присутності». Філіпс попереджає: «На мій досвід, турботлива любов чоловіка — одна з найбільших потреб у більшості шлюбів. Серце дружини висушує чоловік, який приділяє їй мало уваги, не цікавиться її емоційним життям і не поєднується з її серцем». (згідно з Тімом Чаллі)
Чоловіки повинні дбати про своїх дружин, як Ісус дбає про Свій народ.
6. Освячуюча любов
Ви помітите, що багато з того, про що тут говорить Павло, стосується духовного піклування Ісуса про нас. Я не думаю, що це означає, що тільки чоловік несе відповідальність за те, щоб його дружина зростала у благочестя.
Чоловікові дано привілей та обов’язок бачити, як його дружина зростає у благочесті. Є й інші засоби, передбачені Богом (наприклад, помісна церква), але відповідальність за те, щоб це сталося, лежить на чоловікові. Він повинен дбати про духовне зростання своєї дружини. Він повинен розділити тягар Ісуса за святість своєї дружини.
Він спрямовує свою любов до її благочестя. Потім ця любов виявить себе в таких речах, як бесіда, сімейне служіння, молитва, відвідування церкви, участь у ній, служіння та загальна атмосфера вдома. Чоловіки-християни можуть досягти успіху в багатьох сферах любові, але на цьому етапі помиляються і, в результаті, не виконують свого доручення від Господа. Чоловіки, чи берете ви на себе ініціативу, вказуючи вашій сім’ї, і особливо вашій дружині, на Слово Боже і Бога Слова?
7. Постійна любов
Ісус послідовний. І всі Його дії щодо нас опосередковані Його люблячим завітом благодаті. У класичному творі Пакера «Пізнання Бога» він зазначає: «Все, що відбувається з нами, виражає любов Божу до нас і приходить до нас для досягнення Божого задуму для нас». Всі Його шляхи до нас – у любові. Він продовжує: «Бог любить людей, тому що Він вирішив любити їх — як висловився Чарльз Уеслі: «Він полюбив нас, Він полюбив нас, тому що хотів любити» (відлуння Повторення Закону 7:7-8) — і немає жодної іншої причини для Його любові, крім Його власного суверенного вподобання».
Коли ми відображаємо Божу любов до нас у Євангелії, чоловіки-християни мають бути послідовними. Це не повинна бути їзда на американських гірках з підйомами та падіннями, змішуванням своєї любові до дружини сьогодні та своєї любові до себе наступного дня.
8. Ведуча любов
Ісус залишив нам зразок для наслідування. Якщо ми хочемо бути схожими на Христа, ми маємо відображати Його лідерство:
А Ісус їх покликав, і промовив до них: Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть. Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу. А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба. Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох. (Марка 10:42-45)
Любов чоловіка-християнина до дружини не має виглядати як римська окупація. Це не сторінка із популярного бізнес-довідника. Йдеться не про самореалізацію, а про самопожертву.
На практиці це означає, що чоловікам і дружинам не дозволяється відкладати покору Божим заповідям доти, доки їх партнер не буде досконало виконувати дані йому Богом ролі.
9. Любов, що не минає
Ісус не кидає Свою наречену. Хіба це не відмінна новина? Занадто багато християнських шлюбів розпадаються, коли стає тяжко. Ми не маємо цього робити. Ми повинні залишатися на полі та обробляти його, продовжуючи вкладати зусилля та йти до кінця. Ісус спонукає нас терпіти серед труднощів та долати їх.
10. Есхатологічна любов
Образ у Посланні до Ефесян показує нам, що це Божий план підсумовування всього у Христі (1:10; 20-23). Тому, коли чоловік підкоряється Ісусу і з любов’ю веде свою дружину, він відображає це підпорядкування всього сущого Христу в останній час. Бути чоловіком-християнином означає бути не якимось гордим, егоцентричним лідером, а смиренним, самовідданим лідером-слугою. У цьому ви відображаєте реальність того, що Христос, а не ви є царем. І Його царство вже видніється.